Я - вчитель

      Довгий час я розмірковувала, яким бути моєму проекту про себе: ніжно-ліричному – тоді не буде методики; біографічно-методичному –  буде сухо, як на мене. Спробувала поєднати фізику і лірику, але не вдалося. Лірика взяла верх. Отож, моя лірична візитна картка

«Я вибрала дорогу непросту…»

Вже літо бабине засріблилося в скронях,

Та спомин ніжно світиться в очах.

Усе життя несла я  серце на долонях,

Щоб дітям ним освітлювати шлях.

Блаженний день, коли зробила я свій вибір

Служінню дітям присвятить себе:

Нагодувати їх духовним хлібом,

Зерно в душі посіяти святе.

Хто сіє і хто жне — радіти будуть разом,

Але без сіячів не буде зовсім жнив.

І вивчена з дітьми одна правдива фраза

У їх житті багато зробить див.

Підручники, конспекти і малюнки,

Журнали, списки, бесіди, батьки,

Проблеми, навантаження, стосунки,

Сміливі мрії й перші помилки —

Учительським все серцем пережито

У мріях, у думках, у почуттях

І Господу розказано в молитвах,

І все це стало напрямом життя.

Дитяче серце — у моїх долонях,

Допитливе, відкрите і просте,

І мрію я його наповнить

Святим зерном, що згодом проросте.

І стане нивою зеленою з роками,

І принесе багатий урожай!

Я сію й там, де не земля, а камінь,

Я сію і тоді, коли буває жаль.

Усі  мої недоспанії ночі —

Це кожної дитини майбуття.

Коли на мене схожим бути хтось захоче —

Я недарма пройшла своє життя.

Якщо я ще не бачу результатів,

То маю тверду в серці віру в те,

Що Бог завжди буде благословляти

Усе те добре, що посіяла в дітей.

Живу, як вчу, учу, як Боже Слово,

Люблю свій труд, як найцінніший дар,

Я для дітей — як зірка світанкова,

Вони для мене — як святий нектар.

І я не маю права не радіти,

Не бути вдячним Богу без кінця,

Що присвятила я себе служінню дітям

В надії на отримання вінця.